/Files/images/7345.gif

Для педагогічного колективу Підвисоцького БДЮТ слова В.О.Сухомлинського "Серце віддаю дітям" є девізом та життєвим кредом. Він казав: "Що є найголовнішим у моєму житті?"

- "Любов до дітей" - не роздумуючи відповідав Василь Олександрович.

Педагоги БДЮТ працюють для дітей, для їх розвитку здібностей, талантів та обдарувань.

/Files/images/DSCN1585.JPG /Files/images/DSC04009.JPG/Files/images/28.JPG /Files/images/DSC_9671.JPG/Files/images/1382353102163.jpg/Files/images/DSC_9667.JPG/Files/images/SDC10902.JPG/Files/images/IMG_8627.JPG

/Files/images/SAM_0768.JPG


До дня народження В.О.Сухомлинського проводяться щорічно бесіди, години спілкування, на заняттях гуртка використовуються казки та розповіді. А ще всім гуртківцям подобаються його 10 правил-заповідей : Чого не можна робити".

Десять “не можна” В. Сухомлинського


1. На одинці з собою робити все не так, як ти робив би на очах у людей.
2. Лінуватися, бути ледарем, дармоїдом, неробою.
3. Видавати за заслугу те, що є твоїм прямим обов'язком.
4. Вимагати від батьків те, чого ти не заслужив працею.
5. Бути жадібним, корисливим, негостинним.
6. Гребувати працею своїх батьків.
7. Сміятися зі старості, не поважати старість.
8. Лицемірити, говорити не те, що думаєш, що відчуваєш.
9. Запобігати перед тим, хто сильніший тебе.
10.Давати “пусті” обіцянки, не дотримуватися слова.

Культорганізатором БДЮТ Ткачук В.В. розроблено цикл виховних заходів: до Дня людей похилого віку, до Дня інвалідів, до Дня толерантності, до Дня сім'ї.

Слухаючи на заняттях гуртків коротенькі оповідання та казки Василя Олександровича Сухомлинського, такі як,"Розділена радість", "Тихо бабуся спить та інші, гуртківці виявили бажання теж поділитися радістю і добротою. Діти запропонували на День Святого Миколая запросити своїх бабусь та дідусів, щоб вони теж відчули радість. Вихованці БДЮТ підготували концертну програму і виготовили своїм рідненьким подарунки. Запрошені зворушливо і зі сльозами вдячності дивилися концертну програму та дякували вихованцям за чуйність, доброту та любов.

/Files/images/IMG_8075 а .jpg/Files/images/IMG_1302.JPG/Files/images/IMG_1333.JPG


Творчий проект "Добротою себе виміряй"


У Підвисоцькому БДЮТі двері відкриті для всіх дітей. Також гуртки відвідують діти з особливими потребами, та проявляють здібності і за допомогою творчих педагогів розкривають свій талант. Такою талановитою дівчинкою виявилася і Діанка Мудракова. Керівники гуртків "Юний художник" (Ляховіцька Л.О.), "Макраме" (Ткачук В.В.) і "Оригамі" (Гончар С.А.) знайшли у дівчинки талант до малювання і плетіння. Педагоги організували на заняттях гуртків персональну виставку робіт юної художниці. Діанка неодноразово брала участь у Всеукраїнських конкурсах дитячої майстерності, була переможницею районних конкурсів "Повір у себе" та "Творчість юних, що торкається душі".

/Files/images/DSCN А 2 .JPG/Files/images/DSCN А 3 .JPG

/Files/images/DSCN А 4 .JPG/Files/images/DSCN А 1 .JPG

У такий складний для нашої країни час, сьогодні, як ніколи, стоїть гостро проблема чуйності та толерантності. Культорганізатором БДЮТ Ткачук Валентиною Василівною розроблено цикл заході до Міжнародного Дня Толерантності.

/Files/images/2016-11-22 11-21-14.JPG/Files/images/2016-11-22 12-15-13.JPG

/Files/images/1398245445.gif

/Files/images/200px-Сухомлинський_В.jpg

Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівц іВасилівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Він вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела молодшого сина Василя до Кременчука.

Спочатку Василь Сухомлинський вчився в Кременчуцькому медичному технікумі, але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет, достроково закінчив його і його прийняли у педагогічний інститут. З 1935 року почався педагогічний шлях В.О.Сухомлинського.

У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938 році. Закінчивши інститут, Сухомлинський повернувся в рідні місця і працював викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі.

У 1941 році під час Другої світової війни добровольцем пішов на фронт. У січні 1942 року молодший політрук Сухомлинський був важко поранений у битві під Ржевом. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування у шпиталі селища Ува, що в Удмуртії, він просився на фронт, проте комісія не визнала його навіть умовно здоровим для військової служби. У червні 1942 року його призначили директором сільської середньої школи, де він пропрацював до березня 1944 року. 9 лютого 1943 року подав заяву про вступ до ВКП(б). Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в 1947 році Сухомлинський попросився назад до школи.

У 1948 році Васи́ль Олекса́ндрович став директором Павлиської середньої школи і беззмінно працював протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 році це була звичайна, пересічна школа. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково— практичної та літературно—публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.

У 1955 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи— керівник навчально-виховного процесу».
З 1957 р.—член-кореспондент Академії педагогічних наук РСФСР.
1958—заслужений вчитель УРСР.
1968— нагороджений званням Героя Соціалістичної Праці. Цього ж року обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.

Василь Олександрович ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. Про один із шляхів успішного розв'язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти найкращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам'яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. У його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність— це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи.

Для Сухомлинського формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури— було основним завданням гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного— основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного.

Книга «Серце віддаю дітям» мала привселюдне зізнання і підтверджене трудами та щоденними діяннями великого вчителя. Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».

2 вересня 1970 року Василь Олександрович Сухомлинський помер.

/Files/images/53c758c650c8d355080541a95e46a7ce.gif

Сухомлинський Василь Олександрович –дивовижна особистість, педагог-новатор, наш співвітчизник. Складно переоцінити внесок цієї людини не лише в розвиток освіти, а й у формування суспільства. Відомий педагог усе своє життя невтомно працював на благо людей і в цій праці вбачав радість і мету життя.

Педагогічна спадщина В. Сухомлинського багатопланова. Вона зазнавала певної еволюції, постійно збагачувалася, поглиблювалася. Хоча він жив і творив у застійні часи, ставлення до його діяльності та ідей не змінилося.

У педагогічній системі Василя Олександровича особистість виховується через тріаду: школа – сім'я – громадськість. Він вважає сім’ю найменшою клітиною нашого суспільства, в якій, як у фокусі, відображається все життя нашої країни. «Справжньою школою виховання щедрості, душевності і чуйності є сім'я: ставлення до матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер є випробуванням людяності. У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини – культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».

Традиції становили суттєву частину педагогічної системи Сухомлинського. У «Батьківській педагогіці» вчений кардинально, по-новому осмислює взаємозв'язки родини і школи. Головним у цьому зв'язку виступає глибоке народне підґрунтя. Спираючись на народні бувальщини, легенди, оповіді, учений розкриває кращі набутки етнічних засад виховання. Сухомлинський уважав, що кожен народ продукує свою систему етнічних цінностей, яка найповніше відображає його ментальність, особливості національної свідомості. Ці цінності народ відтворює і розвиває через мову, літературу, мистецтво, фольклор, виробничі відносини, побут, а також через звичаї і традиції. Яскравим прикладом цього стали релігійні традиції– шанувати і любити Бога, відвідувати богослужіння, дотримуватись посту. В.Сухомлинський вважав, що найважливіші риси і якості дитини зароджуються в сім’ї. Він зазначав, що великої шкоди приносять дітям любов замилування, любов деспотична, любов підкупу. «Люди з кам’яним серцем частіше виростають в таких сім’ях, де батьки віддають дітям усе й не вимагають від них нічого».

Дерево казок В.Сухомлинський /Files/images/ulitka2kh2.png

Творчість

Василь Олександрович Сухоминський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей.

Українська монета з серії «Видатні особистості України»

У квітні 1970 року він закінчив роботу «Проблеми виховання всебічно розвинутої особистості»— доповідь для захисту докторської дисертації за сукупністю робіт, яку він не встиг захистити через смерть. Всі праці Сухомлинського дають переконливе уявлення не тільки про різносторонність педагогічних підходів Сухомлинського, але і про цілісність всього його педагогічного мислення.

Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання. У період з 1945 по 1970роки надруковано 463 статті; у 1971–1986рр.— 105 статей.

Пам'ятник Сухомлинському в Олександрії на подвір'ї педагогічного коледжу імені Сухомлинського

Країни, де видавали твори В. Сухомлинського:Азербайджан,Вірменія,Білорусь,Грузія,Естонія,Казахстан,Киргизстан,Латвія,Литва,Молдова,Таджикистан,Татарстан,Узбекистан,Чувашія. А також:Англія,Болгарія,Іспанія,Китай,Монголія,Німеччина,Польща,Румунія,Угорщина,Фінляндія,Франція,Чехословаччина,Югославія,Японія.

Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"

Книга"Сто порад учителеві"написана російською мовою протягом 1965 - 1967років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969,№5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у1971 та 1972роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у1976 роців другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.

**************

Короткі оповідання та казки Василя Сухомлинського для дітей, які складають збірку "Сергійкова квітка":
Василь Сухомлинський, Сергійкова квітка, збірка оповідань та казок, читати та завантажити
«Без хустини тобі некрасиво»,
«Веселка», «Які ж ви щасливі!»,
«Говорити без дозволу не можна»,
«Жаль самого себе»,
«Коли Ваш день народження?»,
«Мерехтлива Зірочка»,
«Миколі стало легше».
«Петрик і Павлик»,
«Позбирай її сльози»,
«Сергійкова квітка»,
«Синій олівець»,
«Страшний черв’ячок»,
«Тепер ти станеш Учнем Людським»,
«Ті самі слова»,
«Усмішка», «Він прийде...»,
«Який слід повинна залишити людина на землі?»,
«Які вони бідні».
Оповідання та казочки Василя Сухомлинського для дітей, що складають збірку " Материне поле ":
Василь Сухомлинський, Материне поле, збірка оповідань та казок, читати та завантажити
«Бо за морем — чужина»,

«Висока гора до неба»,«Загублені гроші».«Запитав у бабусі»,«Звичайна людина»,«Людина з Гарячим Серцем»,«Материне поле»,«На другий рік»,«Наталочка»,«Не забувай про джерело»,«Незнищенний камінь»,«Перед Справедливим Суддею»,«Прогаяний день»,«Сім ножів»,«Чому Сергійкові було соромно»,«Чотири вітри і материнське горе»,«Що буде, як зупиниться час»,«Яблунька і літо»,«Як народився Василько»,«Як Федько відчув у собі людину».

Коротенькі оповідання та казки Василя Сухомлинського для дітей зі збірки «Не забувай про джерело»:

«Бо я людина»,
«Віл і Садівник»,
«Дві лопати»,
«Деркач і Кріт»,
«Добре слово»,
«Є ще одне найніжніше деревце»,
«Камінь»,
«Кінь утік».
«Ліхтарник»,
«Найкраща лінійка»,
«Не забувай про джерело».
«Не загубив, а знайшов»,
«Невиховані й виховані»,
«По одному ковтку – найслабкішим»,
«Хай я буду Ваша, бабусю»,
«Хліб — то праця людська»,
«Хризантема й Цибулина»,
«Як заходить сонце»,
«Як Павлик списав у Зіни задачу».

Василь Сухомлинський, збірка оповідань та казок "Хліб, труд і пісня" (читати та завантажити)

Короткі оповідання та казочки Василя Сухомлинського для дітей, що складають збірку "Хліб, труд і пісня":

"А пісня жива",
"Батьків олівець",
"Безсмертна мати",
"Безсмертник",
"Бо сонце - єдине",
"Борисова шпаківня",
"Важлива звістка",
"Відломлена гілка",
"Візьми ще одну квітку...",
"Вічний блукалець",
"Дерево для невідомого друга",
"Дівчинка й Ромашка",
"Дуб на дорозі",
"Зозулина журба",
"Іванова хата горить",
"Камінь на межі",
"Кожна людина повинна",
"Колиска ",
"Купа сміття",
"Лижі й ковзани",
"Любий синок",
"Маленька лопатка",
"Матвіїв дуб",
"Материнське щастя",
"Не варіть курчат",
"Несміливий хлопчик",
"Нові штани",
"Огірки навколо колодязя",
"П’ять дубів",
"Поздоровляємо",
"Про що думала Марійка",
"Спляча Книга",
"Суниці для Наталі ",
"Сяйна Вершина і Кам’яниста Стежка",
"Хліб, Труд і Пісня",
"Хто найкращий майстер на землі",
"Чекає своєї години",
"Чи винен м’яч?",
"Чи можна перехитрити сонечко",
"Чи настане ранок",
"Чого заплакав Мишко",
"Чого мати хвалить Миколу?",
"Чотири аркуші золотого паперу",
"Щоб ти став кращий...",
"Я хочу сказати своє слово...",
"Яблуко в осінньому саду",
"Як Наталочка в Лисиці купила хитринку",
"Як Федько робив уроки".

Збірка оповідань та казок Василя Сухомлинського "Щоб кіт мишку не впіймав" (читати та завантажити)

Оповідання та казки Василя Сухомлинського зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав":

"А хто ж вам казку розповідає, бабусю?",
"Аби швидше почути дзвоник",
"Біда заставляє вчитись",
"Вогник у вікні",
"Дивний мисливець",
"Доброго Вам здоров’я, дідусю!",
"Завтра я вилізу на найвище дерево",
"Їжак і місяць",
"Кмітливий скляр",
"Коли заснуть зорі",
"Комірчина для дідуся",
"Конвалія в саду",
"Корисний чи шкідливий?",
"Кустар і Різець",
"Кущ вовчих ягід",
"Лисиччук-першокласник",
"Любий синок",
"Найгарніша мама",
"Не видно, бо ніч",
"Пекучий сонячний зайчик",
"Перший день",
"Поле і Луки",
"Прийшла мама",
"Сидить Юрко на санчатах...",
"Смітник",
"Соловей і Жук",
"Сорока-білобока",
"Спіть, мамо, спіть...",
"Старий пень",
"Суперечка двох книг",
"Сьома дочка",
"Тетянка усміхається",
"Тихо, бабуся відпочиває",
"Хто ж муруватиме печі?",
"Чого мама тепер плаче?",
"Чого синичка плаче?",
"Чого ти, Юрцю, плачеш?",
"Чому сьогодні черствий хліб?",
"Чорні руки",
"Що найтяжче журавлям",
"Щоб кіт мишку не впіймав",
"Щоб не наколовся",
"Як визволити джмеля?",
"Як Джміль нагодував Бджолу",
"Як Дівчинка образила Букваря",
"Як їжачок піч змурував",
"Як Метелик напився березового соку",
"Як Ніна не злякалась гусака",
"Як носили півника продавати",
"Як Ріка розгнівалась на Дощик?",
"Ялинка для горобчиків",
"Ярок через дорогу".

Василь Сухомлинський, збірка оповідань та казок "Куди поспішали мурашки"

Це збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.

Читайте оповідання та казки Василя Сухомлинського зі збірки "Куди поспішали мурашки":

"Акація і Бджола",
"Бабусин борщ",
"Бабуся і Петрик",
"Бабуся Мотря й Андрійко",
"Білка і Добра Людина",
"Важко бути людиною",
"Верба над ставом",
"Веселка в камінчикові",
"Вогнегривий коник",
"Гудуть, а меду не приносять",
"Джміль і Лілова Китиця",
"Дід Осінник",
"Дуб під вікном",
"Дуб-пастух",
"Жайворонок і Сонце",
"Зелене та рум’яне яблучка",
"Золотокоса",
"Котик і їжачок",
"Куди поспішали мурашки",
"Лисиччині ліхтарики",
"Лялька під дощем",
"Мама не любить смажених грибів",
"Матері ніколи...",
"Мати — єдина",
"Мокра і суха сорочки",
"Молоко ж чисте",
"Навіщо півневі гребінець",
"Найледачіший у світі Кіт",
"Народження егоїста",
"Ніч і біла сорочка",
"Перепел і Кулик",
"Перестелимо постіль дідусеві",
"Перший страх курчатка",
"Півень проса накосив",
"Покинуте кошеня",
"Права й ліва рука",
"Правда буває гірша за неправду",
"Пролісок і жайворонок",
"Пшеничний Жайворонок",
"Сніжинка й Сонце",
"Соловейкове гніздо",
"Соромно перед соловейком",
"Сухар і Хліб",
"Та й поклала кладочку",
"Хлопчик і лопух",
"Хто розмалював півника",
"Це, сину, моє поле...",
"Що краще?",
"Як Бджола стала золота",
"Як вівчар білої вовни настриг",
"Як діти раділи, а Ялинка плакала",
"Як Кіт рибу ловив",
"Як Микита став працьовитий",
"Як Павучиха продавала павутиння",
"Яке щастя?".

Оповідання та казочкиВасиля Сухомлинського зі збірки "Пшеничний колосок" з ілюстраціями:

"Врятував сонечко",
"Де ночує водяна лілея",
"Для чого півневі гребінець",
"Жаба, що співала по-журавлиному",
"Зайчик і горобина",
"Їжачок і світлячок",
"Метелик",
"Осінь принесла золотисті стрічки",
"Перший льодок",
"Пихатий півень",
"Про що думала Марійка",
"Пшеничний колосок",
"Фіалка і бджілка",
"Чому мама так хвалить?",
"Шпак прилетів",
"Що найсмачніше?",
"Щоб метелик не поколовся",
"Яблуко в осінньому саду",
"Як бджілка знаходить квітку конвалії",
"Як здивувався Мурко",
"Як злякався Юрко",
"Як кіт рибу ловив",
"Як котові соромно стало",
"Як метелик плавав у ставку",
"Як Петрик розгнівався",
"Як синичка будить мене".
Василь Сухомлинський, Суперечка двох книг, оповідання, казка
"У бібліотеці на полиці стояли поруч дві книги. Одна — в шкіряній оправі, назву тиснено золотими літерами. Це книга про Великого Завойовника. Друга — в тонкій сіренькій обкладинці. Це книга про Плугатаря й Сіяча..."(Василь Сухомлинський)
Василь Сухомлинський, "Співуча пір'їнка" (казка)

"Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету. Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає..."(Василь Сухомлинський)

"Гавеня і Соловей", казка (Василь Сухомлинський)

"Вивела Гава одне-єдине пташеня - Гавеня. Вона любила своє дитя, частувала його смачними черв'ячками. Та ось полетіла Гава по їжу й пропала. Уже й сонечко піднялося вище за дерево, на якому вони жили, а матері все нема. Заплакало Гавеня. Плаче, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок притихло, жаль їм бідолашного малого..."(Василь Сухомлинський)

"Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого - некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: - Хто ти такий? Де ти взявся?.."(Василь Сухомлинський)

"Хризантема й Цибулина", казка-оповідання (Василь Сухомлинський)

"Недалеко від хати росла Хризантема. На спаді літа вона зацвіла ніжним рожевим цвітом і милувалася своєю красою. Її квіти шепотіли: "Які ми гарні... " А поруч із Хризантемою росла Цибулина. Ну, звичайнісінька цибуля. На спаді літа Цибулина доспіла, зелене пір'я зів'яло, й від неї відгонило гострим духом. Хризантема морщила носа ... Цибулина мовчала... Проти Хризантеми вона відчувала себе простачкою..."(Василь Сухомлинський)

"Весняний вітер", казка-оповідання (Василь Сухомлинський)

"Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле і лагідне. Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер. "Годі спати, - зашепотів весняний Вітер. - Прокидайся, весна наближається..."(Василь Сухомлинський)

"Дуб під вікном", казка-оповідання (Василь Сухомлинський)

"Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник. І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня - лісникова внучка..."(Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Кому ж іти за дровами, казка-оповідання для дітей
"Край села живе вдова з трьома синами. Два сини вже дорослі юнаки, високі, ставні, славні, красиві. А третій -підліток Юрко -маленький, тоненький, мов очеретина.Було це взимку. Впав глибокий сніг, дме північний вітер, тріщить мороз. Мати говорить -немовби сама до себе, але щоб і сини чули: "Холодно, діти. А дров немає... Кому ж за дровами йти?..."(Василь Сухомлинський)
Василь Сухомлинський, Флейта і вітер, казка для дітей
"У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі.Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили..."(Василь Сухомлинський)
Василь Сухомлинський, Два метелики, казка"Над зеленим лугом літали два метелики. Один білий, а другий червоний. Зустрілися, сіли на зеленому листочку та й хваляться. Білий метелик говорить: "Мої крильця найкрасивіші, бо я схожий на білу хмаринку."А червоний метелик і собі хвалиться..."(Василь Сухомлинський)
Василь Сухомлинський, Велике і мале, казка"У корови Лиски народилось Телятко. Воно ще маленьке, але вже вибрикує. Припало Телятко до матері, напилось молока, й захотілось Теляткові погуляти.Пішло воно по двору, дивиться — сидить маленьке звірятко. Доторкнуло
Кiлькiсть переглядiв: 3276